Відоме міжнародне видання “Armada International” опублікувало статтю, яка присвячена засобам зв’язку, що використовуються росіянами в ході російсько-української війни, і базується на даних, які були оприлюднені під час конференції AOC 2023, що проходила у місті Бонн, Німеччина, з 17 по 19 травня. Оригінальний текст статті можна прочитати за посиланням на сайті “Armada International”. Нижче наведено переклад цієї статті українською мовою.
«Armada International” June 8, 2023
Стає відомо дедалі більше інформації стосовно того, яким чином організований тактичний зв’язок російської армії на українському театрі воєнних дій.
На конференції та виставці присвяченій засобам електронної боротьби AOC Europe 2023, організованій Association of Old Crows, було представлено безліч цікавих презентацій. На заході, що проходив у німецькому місті Бонн з 15 по 17 травня було оприлюднено презентацію, що інтригує. В ній висвітлювалися тактичні засоби зв’язку російської армії в Україні. Доповідь була представлена Ярославом Калініним, генеральним директором компанії “Інфозахист”. Тактичний зв’язок російської армії є предметом постійної цікавості журналу “Армада” з моменту вторгнення Росії до України в лютому 2022 року.
Ми розглядали російські військові засоби зв’язку у двох попередніх статтях, одну у січні, іншу у квітні 2022 року. Публікації Лондонського Королівського об’єднаного інституту оборонних досліджень (Royal United Services Institute) також розкрили деякі деталі щодо цього питання.
Але інформація про російські військові комунікації продовжує надходити з українського театру воєнних дій, і вона є дуже цінною, як для представників країн НАТО, так і їх союзників. Якщо станеться неймовірне і війська Альянсу все ж таки будуть змушені безпосередньо воювати з російськими сухопутними військами, то знати, як працює російський зв’язок буде корисним. Таким чином, військові радіомережі Росії можуть бути придушені, стати джерелом отримання розвідувальних даних, використані для розповсюдження дезінформації або для визначення місцеперебування російських підрозділів.
Відомо, що російська армія використовує портативні радіостанції серії Р-187П Азарт, які працюють в діапазонах від 27 МГц до 520 МГц. Радіостанції Азарт набули широкого використання в Україні разом із Р-168 Акведук. Р-168 надає можливість зв’язку в короткохвильовому діапазоні частот (від 3 МГц до 30 МГц), а також дозволяє використовувати VHF/UHF (від 30 МГц до 3 ГГц). Вважається, що остання радіостанція знаходиться на озброєнні ПДВ росії, які є окремим родом військ.
У російських документах, з якими ознайомилася Armada International, стверджується, що загальновійськові армії сухопутних військ Росії використовують VHF/UHF радіостанцію Р-187БВ на рівні оперативного штабу дивізії/бригади. Командири батальйонів також оснащені радіостанціями Р-187БВ. Водночас портативні радіостанції Р-187П та Р-187Н розгорнуті на рівнях взводу та відділення. Ймовірно, Р-187П є багатоканальною системою управління, яка забезпечує зв’язок командування батальйонів з командуванням взводів та підрозділами нижчого рівня. Р-187Н використовується солдатами відділення. Своєю чергою піхотинці, які екіпіровані системою «Ратник», можуть використовувати радіостанцію Р-169 (39 МГц – 45 МГц / 146 МГц – 174 МГц). Однак ступінь залежності російських сил в Україні від портативних радіостанцій цивільного призначення свідчить про те, що Р-169 так і не набули широкого застосування.
Системи Р-187П і Р-168 є порівняно новими радіостанціями. Вони були закуплені для оснащення російських сухопутних військ у рамках модернізації, розпочатою Москвою після російсько-грузинської війни 2008 року. Проте, вони не є уніфікованим засобом зв’язку для всіх сил російських сухопутних військ. Загалом сухопутні війська, повітряно-десантні війська та морська піхота вмф росії використовують безліч різновидів, як нових, так і застарілих радіостанцій.
Серед застарілих радіостанцій, які використовуються сухопутними військами росії в Україні, є автомобільна радіостанція радянських часів Р-123 «Магнолія», яка працює на частотах від 21 МГц до 75 МГц. До Р-123 підʼєднується ранцева станція Р-159 (30 МГц – 76 МГц). Новіші системи включають автомобільну систему Р-175 (30 МГц – 76 МГц) і ранцеву радіостанцію Р-392 «Арахіс» (42 МГц – 52 МГц, 148 МГц – 174 МГц і 410 МГц – 450 МГц).
Остання використовується прикордонною службою росії та деякими російськими воєнізованими формуваннями на окупованих територіях України.
Схоже, що це різноманіття радіостанцій створює значні проблеми. Українські джерела поділилися з Armada International, що ці засоби зв’язку, по суті, несумісні між собою. Немає загальної форми захищеного сигналу, яку використовували б застарілі та нові системи для зв’язку між собою. Наприклад, джерела повідомили, що радіостанції «Арахіс» і «Акведук» не можуть з’єднуватись одна з одною в режимі захищеного зв’язку. Цей недолік змушує російські підрозділи спілкуватися відкритим текстом без шифрування. Як наслідок, радіообмін відносно легко заглушити та використати для розвідки.
За іронією долі, радіостанція Р-168 поступово заміняється на Р-187. Однією з проблем Р-168 є те, що її розробка не була завершена до того, як вона була прийнята на озброєння. Вона має функції супутникового зв’язку (SATCOM), але її використання переважно обмежується російськими силами в південному Криму та Херсонській області України. Супутниковий зв’язок із самого початку був одним зі слабких місць російських сил. Його практично не існувало на початку повномасштабного російського вторгнення через те, що українськи підрозділам РЕБ особливо успішно вдавалося протидіяти його використанню. В результаті росіянам доводилося покладатися на комерційні супутникові мережі Iridium та Thuraya на початкових етапах війни.
Р-187, безсумнівно, є найсучаснішою тактичною радіостанцією зі всього арсеналу засобів зв’язку сухопутних військ рф. Ця радіостанція регулярно отримує оновлення програмного забезпечення. Вона відносно ефективно використовує ППРЧ (Frequency Hopping) та набір вбудованих спеціальних мережевих функцій, але має і недоліки. Всім хто бажає дізнатися більше про P-187, її роботу та потенційні вразливості, буде корисно ознайомитися з цим посібником.
Іншим викликом для російських сухопутних військ стала побудова системи управління. За оцінками українських джерел, будь-які комунікації в складі наземних сил рф виконуються дуже погано. Причиною цьому є два фактори: по-перше, різноманітність радіостанцій що використовуються не сприяє успішному управлінню військами. До того ж, здається, що великомасштабні навчання тактичного/оперативного рівня, у яких були б об’єднані всі ці радіостанції, або проводилися не часто, або після них не були зроблені відповідні висновки, або і те, і інше разом. По-друге, росіяни очікували швидкого зламу опору з боку України. Від цих планів, можливо, було важко перейти до виснажливого конфлікту, у якому наразі опинилася росія. Чи винесло російське військове командування урок зі своїх помилок? Виявляється ні. “Картковий будиночок все ще падає”, – повідомило джерело. «Вони не змінять свого менталітету щодо організації та неправильного використання своїх комунікацій».
Автор: Доктор Томас Вітінґтон — відомий аналітик, який спеціалізується на радіоелектронній боротьбі, радіолокації та військовому зв’язку.
